Скоростные поезда в Украине

[LWIEV]

Ми говоримо з вами про сьогоднішній день. Я думаю, що вже найближчим часом цей експрес буде інтегрований у систему, подібну до S-bahn. Наскільки я знаю, зараз ведуться роботи з проектування елетрифікації відрізка до аеропорту змінним струмом.

[Glucker]

Ми говоримо з вами про сьогоднішній день. Я думаю, що вже найближчим часом цей експрес буде інтегрований у систему, подібну до S-bahn. Наскільки я знаю, зараз ведуться роботи з проектування елетрифікації відрізка до аеропорту змінним струмом.

Враховуючи те що згідно діючих на даний час стандартів, не можна просто так прокласти біля аеропорту контактну мережу зі змінним струмом, треба будуть немалі капіталовкладення для екранування колії.
Думаю, навряд чи ця електрифікація буде економічно виправдана. Краще залишити як є і возити і далі дизельним рухомим складом пасажирів в аеропорт Бориспіль.

[SergeyL]

Интересно, а автономный ход на несколько километров реально запилить? Гонять дизели на 40 км в одну сторону при неэлектрифицированных 3 - это занадто.

[vito]

Ми говоримо з вами про сьогоднішній день. Я думаю, що вже найближчим часом цей експрес буде інтегрований у систему, подібну до S-bahn. Наскільки я знаю, зараз ведуться роботи з проектування елетрифікації відрізка до аеропорту змінним струмом.

Враховуючи те що згідно діючих на даний час стандартів, не можна просто так прокласти біля аеропорту контактну мережу зі змінним струмом, треба будуть немалі капіталовкладення для екранування колії.
Думаю, навряд чи ця електрифікація буде економічно виправдана. Краще залишити як є і возити і далі дизельним рухомим складом пасажирів в аеропорт Бориспіль.

viewtopic.php?p=181132#p181132
Якось же вирішили цi проблеми (електрифікації та наводки на аеронавігаційне обладнання) в а/п:
* YVR(Конт.рельс 750 V DC), DFW (750 V DC), ATL(Конт.рельс 750 V DC), CPH (Конт.рельс 750 V DC), NCL (1500 V DC), SOF(Конт.рельс 825V DC)...
* LGW(Конт.рельс 750 V DC), KRK(3000 V DC), FCO (3 kV DC), BCN(3000 V DC), MXP(3 kV DC), TRN(4000 V DC), STL (860V DC), SFO(Конт.рельс 1000 V DC), PHL (600 V DC), SEA (1500 V DC), ...
* ATH(25 kV AC, 50 Hz), DEN (AC), BNE (AC),...
* CDG, LYS, SXB, MLH, FRA, LEJ, MUC, IEV (колія проходить прямо повз злітні смуги)
P.S.
є думка що Украерорух "заборонив" електрифікацію просто "про всяк випадок" через те, що їм було ліньки думати й оцінювати - будуть наводки чи ні від потягів. Скоріш за все переміщення та екранування навіганційного обладнання обійдеться дешевше ніж електрифікація постійним струмом. Просто це гроші різних юросіб і вони не сильно хочуть співпрацювати. Можливо, в майбутньому вдастся зробити злагоджений проект за гроші мінінфраструктури що включатиме електрифікацю + перенесення/екранування обладнання.
Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні колії на Київ-пас. 25kV/45Hz на поверхні не заважає жвавому CDG та іншим французьким аеропортам. Про масовість залізниць 15kV/17Hz біля злітних смуг в Німеччині теж, думаю, сумнівів не виникає. Проблема електрифікації залізниці - не унікальна і при бажанні вирішується.

viewtopic.php?p=181051#p181051
В других странах - есть примеры рельсового сообщения с а/п, когда контактная сеть электропоезда проходит непосредственной близости от терминала/торца аэропорта:
* трамваи: ZRH(600 V DC), BRE(600 V DC), TLL(600 V DC), EDI(750 V DC), MAN(750V DC),...
* легкое/наземное метро, электрифицированые постоянкой DC: YVR(Конт.рельс 750 V DC), DFW (Возд.сеть 750 V DC), ATL(Конт.рельс 750 V DC), CPH (Конт.рельс 750 V DC), NCL (Возд.сеть 1500 V DC), SOF(Конт.рельс 825V DC)...
* подземные (или в "бетонной коробке" под терминалом): LHR, STN , AMS, BRU, WAW, CLE, HEL, CPH, OSL, CGN, ZRH, PEK, DEN, HND, JFK, HKG, MIA, GVA, VIE, AGP, PMO, ARN, DUS, ...
* наземные, электрифицированые постоянкой DC (либо Воздушная контактная сеть, либо Контактный рельс): LGW(Конт.рельс 750 V DC), KRK(3000 V DC), FCO (3 kV DC), BCN(3000 V DC), MXP(3 kV DC), TRN(4000 V DC), STL (Возд.сеть 860V DC), SFO(Конт.рельс 1000 V DC), PHL (Возд.сеть 600 V DC), SEA (1500 V DC), ...
* наземные, электрифицированые переменкой AC: ATH(25 kV AC, 50 Hz), DEN, BNE,...
Bonus:
* колія проходить прямо повз злітні смуги: CDG, LYS, SXB, MLH, FRA, LEJ, MUC, IEV:
CDG: злітна смуга перетинає колію 25kV/45Hz по "мосту" (менше 50м від смуги по поверхні до відкритої частини колії) https://www.google.com.ua/maps/@49.0224 ... a=!3m1!1e3
SXB: ~200м https://www.google.com.ua/maps/@48.5447 ... a=!3m1!1e3
MLH: ~70м https://www.google.com.ua/maps/@47.6191 ... a=!3m1!1e3
FRA: літак проїжджає над колією при рулінні від смуги до терміналу https://www.google.com/maps/@50.0437024 ... a=!3m1!1e3
LEJ: літак проїжджає над магістральною колією при рулінні від смуги до терміналу https://www.google.com/maps/@51.4212228 ... a=!3m1!1e3
MUC: колія йде по поверхні між двома злітними смугами і тільки в кінці пірнає в тунель перед пероном.
IEV: Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні на Київ-пас (від ближнього приводу до колії - 100м) http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.40 ... 9&z=16&m=w

viewtopic.php?p=154816#p154816
P.S.
Полный список различных видов Airport rail link - здесь: https://en.wikipedia.org/wiki/Airport_rail_link
Список систем электрификации ж.д. транспорта:
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_r ... on_systems

[makor]

Ну проблема то не в путях возле полосы, а путях возле конкретного оборудования, которое даже при проходящей под одной конкретной полосой в CDG может быть по факту дальше чем существующая железка Киев-Полтава.

[Glucker]

Ми говоримо з вами про сьогоднішній день. Я думаю, що вже найближчим часом цей експрес буде інтегрований у систему, подібну до S-bahn. Наскільки я знаю, зараз ведуться роботи з проектування елетрифікації відрізка до аеропорту змінним струмом.

Враховуючи те що згідно діючих на даний час стандартів, не можна просто так прокласти біля аеропорту контактну мережу зі змінним струмом, треба будуть немалі капіталовкладення для екранування колії.
Думаю, навряд чи ця електрифікація буде економічно виправдана. Краще залишити як є і возити і далі дизельним рухомим складом пасажирів в аеропорт Бориспіль.

viewtopic.php?p=181132#p181132
Якось же вирішили цi проблеми (електрифікації та наводки на аеронавігаційне обладнання) в а/п:
* YVR(Конт.рельс 750 V DC), DFW (750 V DC), ATL(Конт.рельс 750 V DC), CPH (Конт.рельс 750 V DC), NCL (1500 V DC), SOF(Конт.рельс 825V DC)...
* LGW(Конт.рельс 750 V DC), KRK(3000 V DC), FCO (3 kV DC), BCN(3000 V DC), MXP(3 kV DC), TRN(4000 V DC), STL (860V DC), SFO(Конт.рельс 1000 V DC), PHL (600 V DC), SEA (1500 V DC), ...
* ATH(25 kV AC, 50 Hz), DEN (AC), BNE (AC),...
* CDG, LYS, SXB, MLH, FRA, LEJ, MUC, IEV (колія проходить прямо повз злітні смуги)
P.S.
є думка що Украерорух "заборонив" електрифікацію просто "про всяк випадок" через те, що їм було ліньки думати й оцінювати - будуть наводки чи ні від потягів. Скоріш за все переміщення та екранування навіганційного обладнання обійдеться дешевше ніж електрифікація постійним струмом. Просто це гроші різних юросіб і вони не сильно хочуть співпрацювати. Можливо, в майбутньому вдастся зробити злагоджений проект за гроші мінінфраструктури що включатиме електрифікацю + перенесення/екранування обладнання.
Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні колії на Київ-пас. 25kV/45Hz на поверхні не заважає жвавому CDG та іншим французьким аеропортам. Про масовість залізниць 15kV/17Hz біля злітних смуг в Німеччині теж, думаю, сумнівів не виникає. Проблема електрифікації залізниці - не унікальна і при бажанні вирішується.

viewtopic.php?p=181051#p181051
В других странах - есть примеры рельсового сообщения с а/п, когда контактная сеть электропоезда проходит непосредственной близости от терминала/торца аэропорта:
* трамваи: ZRH(600 V DC), BRE(600 V DC), TLL(600 V DC), EDI(750 V DC), MAN(750V DC),...
* легкое/наземное метро, электрифицированые постоянкой DC: YVR(Конт.рельс 750 V DC), DFW (Возд.сеть 750 V DC), ATL(Конт.рельс 750 V DC), CPH (Конт.рельс 750 V DC), NCL (Возд.сеть 1500 V DC), SOF(Конт.рельс 825V DC)...
* подземные (или в "бетонной коробке" под терминалом): LHR, STN , AMS, BRU, WAW, CLE, HEL, CPH, OSL, CGN, ZRH, PEK, DEN, HND, JFK, HKG, MIA, GVA, VIE, AGP, PMO, ARN, DUS, ...
* наземные, электрифицированые постоянкой DC (либо Воздушная контактная сеть, либо Контактный рельс): LGW(Конт.рельс 750 V DC), KRK(3000 V DC), FCO (3 kV DC), BCN(3000 V DC), MXP(3 kV DC), TRN(4000 V DC), STL (Возд.сеть 860V DC), SFO(Конт.рельс 1000 V DC), PHL (Возд.сеть 600 V DC), SEA (1500 V DC), ...
* наземные, электрифицированые переменкой AC: ATH(25 kV AC, 50 Hz), DEN, BNE,...
Bonus:
* колія проходить прямо повз злітні смуги: CDG, LYS, SXB, MLH, FRA, LEJ, MUC, IEV:
CDG: злітна смуга перетинає колію 25kV/45Hz по "мосту" (менше 50м від смуги по поверхні до відкритої частини колії) https://www.google.com.ua/maps/@49.0224 ... a=!3m1!1e3
SXB: ~200м https://www.google.com.ua/maps/@48.5447 ... a=!3m1!1e3
MLH: ~70м https://www.google.com.ua/maps/@47.6191 ... a=!3m1!1e3
FRA: літак проїжджає над колією при рулінні віл смуги до терміналу https://www.google.com/maps/@50.0437024 ... a=!3m1!1e3
LEJ: літак проїжджає над магістральною колією при рулінні від смуги до терміналу https://www.google.com/maps/@51.4212228 ... a=!3m1!1e3
MUC: колія йде по поверхні між двома злітними смугами і тільки в кінці пірнає в тунель перед пероном.
IEV: Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні на Київ-пас (від ближнього приводу до колії - 100м) http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.40 ... 9&z=16&m=w

viewtopic.php?p=154816#p154816
P.S.
Полный список различных видов Airport rail link - здесь: https://en.wikipedia.org/wiki/Airport_rail_link
Список систем электрификации ж.д. транспорта:
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_r ... on_systems

У багатьох, приведених Вами випадках, електрифікація здійснена постійим струмом. Постійний струм не дає таких перешкод як змінний струм і проти постійного струму Украерорух нічого не має, наскільки мені відомо. Звичайно, я не виключаю якогось маразму з боку Украерорруху, але реально в аеропортах частіше трапляється електрифікація саме постійним струмом.
На етапі проектування аероекспресу, до речІ, навіть обговорювався варіант електрифікації того відгалудження в аеропорт постійним струмом, щоб пустити туди двосистемний електричний рухомий склад, але від цієї ідеї відмовилися.

[vito]

У багатьох, приведених Вами випадках, електрифікація здійснена постійим струмом. Постійний струм не дає таких перешкод як змінний струм і проти постійного струму Украерорух нічого не має, наскільки мені відомо. Звичайно, я не виключаю якогось маразму з боку Украерорруху, але реально в аеропортах частіше трапляється електрифікація саме постійним струмом.
На етапі проектування аероекспресу, до речІ, навіть обговорювався варіант електрифікації того відгалудження в аеропорт постійним струмом, щоб пустити туди двосистемний електричний рухомий склад, але від цієї ідеї відмовилися.

декілька з приведених мною випадках - електрифікація здійснена змінним струмом:
* ATH(25 kV AC, 50 Hz), DEN (AC), BNE (AC),...
* IEV
* FRA, LEJ, MUC (German National Railways - 15 kV AC, 16+2⁄3 Hz / 16.7 Hz)
* CDG, LYS, SXB, MLH (France, SNCF, North and new lines - 25 kV AC, 50 Hz)
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_r ... on_systems

Ну проблема то не в путях возле полосы, а путях возле конкретного оборудования, которое даже при проходящей под одной конкретной полосой в CDG может быть по факту дальше чем существующая железка Киев-Полтава.

IEV: Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні на Київ-пас (від ближнього приводу до колії - 100м) http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.40 ... 9&z=16&m=w

[SergeyL]

декілька з приведених мною випадках - електрифікація здійснена змінним струмом:
* ATH(25 kV AC, 50 Hz), DEN (AC), BNE (AC),...
* IEV
* FRA, LEJ, MUC (German National Railways - 15 kV AC, 16+2⁄3 Hz / 16.7 Hz)
* CDG, LYS, SXB, MLH (France, SNCF, North and new lines - 25 kV AC, 50 Hz)
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_r ... on_systems

Ну проблема то не в путях возле полосы, а путях возле конкретного оборудования, которое даже при проходящей под одной конкретной полосой в CDG может быть по факту дальше чем существующая железка Киев-Полтава.

IEV: Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні на Київ-пас (від ближнього приводу до колії - 100м) http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.40 ... 9&z=16&m=w

Жуляны - не совсем показатель, перпендикулярная к торцу железка - это все-таки не километр параллельно ВПП, как в Борисполе. А вот ATH - вполне себе сравнимо. Я как раз на этой неделе туда на ней добирался. Ж/д с токосъемом от КС проходит в аккурат между ВПП по всей их длине (правда, немного подальше, чем в KBP), так что техническая возможность должна быть.

[makor]

А вот ATH - вполне себе сравнимо. Я как раз на этой неделе туда на ней добирался. Ж/д с токосъемом от КС проходит в аккурат между ВПП по всей их длине (правда, немного подальше, чем в KBP), так что техническая возможность должна быть.

Какой смысл мерять расстояние до полосы, или где-то написано что проблема в наводках на бетон? Важно на каком расстоянии от оборудования находится, и строили ли его с учетом полосы, а не до того. Влияние ЭМИ насколько я помню экспонента, а значит сотня другая метров сильно влияет.

[LWIEV]

У будь-якому випадку суть проблеми в стратегічних прорахунках при будівництві колії до МАБ:

- відсутність залізничної мостової розв'язки на розвилці з магістральною колією Київ-Бориспіль, що означає необхідність врахування трафіку в бік Борисполя через перетин колії при рухові потягів з МАБ до Києва
- відсутність можливості заїзду до МАБ з боку Борисполя або в бік Борисполя, що унеможливлює зупинку в МАБ для рухомого складу, що їде на Схід або зі Сходу
- відсутність електрифікації, що обмежує можливість використання електропоїздів, в т ч Інтерсіті та рішення щодо конфлікту з аеронавігаційним обладнанням МАБ
- коротка платформа, на якій не поміститься ні електричка, ні Інтерсіті
- неможливість дістатись інших терміналів залізницею
- необхідність зміни напряму руху потягів, що унеможливлює використання рухомого складу за схемою локомотива з вагонами

Це ускладнить як заїзд в МАБ міських/приміських експресів, Інтерсіті та навіть звичайних потягів, що дало б можливість ефективніше використовувати інтеграцію авіа та залізничної мережі. Для сотень тисяч пасажирів це уникнення зайвих пересадок.

[vito]

Є 2 альтернативні думки:
1. Перша:

перпендикулярная к торцу железка - это все-таки не километр параллельно ВПП, как в Борисполе. А вот ATH - вполне себе сравнимо. Я как раз на этой неделе туда на ней добирался. Ж/д с токосъемом от КС проходит в аккурат между ВПП по всей их длине (правда, немного подальше, чем в KBP), так что техническая возможность должна быть.

І тут приклади:
ATH (вже згадано вище)
DEN: колія паралельно до ВПП ~1100м,
BNE: колія паралельно до ВПП ~900м,
CDG: злітна смуга перетинає колію 25kV/45Hz по "мосту" (менше 50м від смуги по поверхні до відкритої частини колії) https://www.google.com.ua/maps/@49.0224 ... a=!3m1!1e3
SXB: колія під кутом 30 градусів до ВПП ~400м - ~1700м https://www.google.com.ua/maps/@48.5447 ... a=!3m1!1e3
MLH: колія під кутом 30 градусів до ВПП ~400м - ~1200м https://www.google.com.ua/maps/@47.6191 ... a=!3m1!1e3
FRA: паралельно до ВПП ~1000м, літак проїжджає над колією при рулінні віл смуги до терміналу https://www.google.com/maps/@50.0437024 ... a=!3m1!1e3
LEJ: колія під кутом 30 градусів до ВПП ~600м - ~1500м ,літак проїжджає над магістральною колією при рулінні від смуги до терміналу https://www.google.com/maps/@51.4212228 ... a=!3m1!1e3
MUC: колія паралельно до ВПП ~1200м, колія йде по поверхні між двома злітними смугами і тільки в кінці пірнає в тунель перед пероном.
2. Друга:

проблема то не в путях возле полосы, а путях возле конкретного оборудования, которое даже при проходящей под одной конкретной полосой в CDG может быть по факту дальше чем существующая железка Киев-Полтава.

Какой смысл мерять расстояние до полосы, или где-то написано что проблема в наводках на бетон? Важно на каком расстоянии от оборудования находится, и строили ли его с учетом полосы, а не до того. Влияние ЭМИ насколько я помню экспонента, а значит сотня другая метров сильно влияет.

І тут приклад:
IEV: Жуляни вповні собі нормально функціонують неподалік від найзавантаженішої в Україні на Київ-пас (від ближнього приводу до колії - 100м - 300м) http://wikimapia.org/#lang=en&lat=50.40 ... 9&z=16&m=w
на мапi 100-300м від колії - "Огни приближения" за межами а/п - такi собi вогнi на стовпах помiж приватних дворiв (за бетонним забором на відстані близько 100 м зліва від колії, якщо їхати у напрямку Києва) - знаходиться Ближній Маркерний Радіомаяк - теж навігаційне обладнання: Ближній радіомаяк був важливим років 20 назад.
А зараз - ILS, антени ILS - ось тут (350м - 400м до колії ):
https://www.google.com/maps/place/50%C2 ... 30.4295765
ILS localizer:
http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=50.40 ... D%D1%8B-26

P.S.
"Ітогі подведьом":
* мала відстань від колії з змінним струмом до ВПП - вирішується (в ATH, DEN, BNE, FRA, LEJ, MUC, CDG, LYS, SXB, MLH)
* мала відстань від колії з змінним струмом до обладнання/ILS - вирішується (в IEV)

[North_West]

АТ «Укрзалізниця» продовжує поліпшувати залізничне сполучення з туристичними центрами країни. До кінця року компанія запустить Буковельський експрес. Про це повідомив керівник пасажирського напрямку АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
Експрес буде курсувати за маршрутом Львів — Татарів-Буковель — Ворохта.
На маршруті використовуватиметься сучасний дизель-поїзд вітчизняного виробництва, який компанія отримає від виробника у грудні. Цей поїзд виробництва Крюківського вагонобудівного заводу ДПКр-3 має максимальну швидкість 140 км/год. У складі поїзда 3 вагони — 170 місць. Поїзд має сучасні елементи інтер’єру та екстер’єру й пристосований для перевезення маломобільного населення.
https://www.uz.gov.ua/press_center/up_t ... ju877T95D8

[AZP]

У УЗ теперь есть лаунж

Стоимость часа пребывания в Business & Family Lounge - 250 гривен с человека в час, для пассажиров первого класса Интерсити/Интерсити+ и СВ - 150 гривен, для держателей премиальных карт Visa и Mastercard - бесплатно.

https://cfts.org.ua/news/2021/12/31/uz_ ... foto_68432

[Olek]

Глава пресс-службы написал, что в те 250 грн входят кофе и сэндвичи. Ваше мнение? Не дороговато ли? 2 часа 500 грн. Можно в нормальном кафе в Киеве посидеть.

[Кот ученый]

Не дороговато ли? 2 часа 500 грн. Можно в нормальном кафе в Киеве посидеть.

Я так понимаю, в бонус идет локация и удобное место (мало где в районе вокзала можно найти кафе, где можно именно ждать поезд)

[SergeyL]

Глава пресс-службы написал, что в те 250 грн входят кофе и сэндвичи. Ваше мнение? Не дороговато ли? 2 часа 500 грн. Можно в нормальном кафе в Киеве посидеть.

Я б сказал, что это овердофига. За такие деньги должен быть как минимум безлимит с едой (нормальной) и напитками (безалкогольными+пиво). И если сидеть надо больше 3 часов, то проще гостиницу сразу снять, я уж молчу про возможность засесть в любом кафе или ресторане.

[Sentry]

Глава пресс-службы написал, что в те 250 грн входят кофе и сэндвичи. Ваше мнение? Не дороговато ли? 2 часа 500 грн. Можно в нормальном кафе в Киеве посидеть.

Такое же про аэропорты можно сказать. Зачем платить $30 за вход в лаунж, если можно посидть в кафе в зоне вылета, или даже в кафе в городе? По факту - контроль заполняемости. За 500 грн там будут сидеть или целенаправленно, или ночью, когда все закрыто или не хочется идти даже немного. Днем за 250-500 грн можно отлично посидеть в кафешках рядом с Южным вокзалом. Если будет недобор клиентов - снизят цену. Сейчас по факту лаунж в первую очередь для владельцев премиум карт.

Интересно, что договорились сразу и с Виза и с МС, а не забрендировались под одну из систем, как это получается чаще всего.

ПС. Интересно, билет требуют, или можно просто зайти?

[SergeyL]

Такое же про аэропорты можно сказать. Зачем платить $30 за вход в лаунж, если можно посидть в кафе в зоне вылета, или даже в кафе в городе?

Не совсем коректное сравнение. От аэропорта, в отличие от вокзала, до нормальных кафешек в 99% городов пешком не дойдешь, а чтоб проехать - надо потратить кучу времени и денег (и еще при этом труситься, чтоб успеть пройти все контроли). Даже в случае Жулян, ближайшая адекватная богадельня находится на подходе к Севастопольской площади (мы туда пошли, когда не к ночи помянутый Эрнест рейс на 8 часов задержал, сам полет как-то смутно помню ), я уж молчу про Борисполь и прочие Парижи с Амстердамами. А кафешки в самом аэропорту чаще всего неуютные и очень дорогие, посиделка в них может обойтись дороже, чем лаунж.

[Olek]

Не дороговато ли? 2 часа 500 грн. Можно в нормальном кафе в Киеве посидеть.

Я так понимаю, в бонус идет локация и удобное место (мало где в районе вокзала можно найти кафе, где можно именно ждать поезд)

Лаунж и кафе в Ibis на Южном вокзале. Я там пережидал несколько часов. На привокзальной площади Южного вокзала много пунктов общепита открылись.

[alex.s]

Такое же про аэропорты можно сказать. Зачем платить $30 за вход в лаунж, если можно посидть в кафе в зоне вылета, или даже в кафе в городе?

Не совсем коректное сравнение. От аэропорта, в отличие от вокзала, до нормальных кафешек в 99% городов пешком не дойдешь, а чтоб проехать - надо потратить кучу времени и денег (и еще при этом труситься, чтоб успеть пройти все контроли). Даже в случае Жулян, ближайшая адекватная богадельня находится на подходе к Севастопольской площади (мы туда пошли, когда не к ночи помянутый Эрнест рейс на 8 часов задержал, сам полет как-то смутно помню ), я уж молчу про Борисполь и прочие Парижи с Амстердамами. А кафешки в самом аэропорту чаще всего неуютные и очень дорогие, посиделка в них может обойтись дороже, чем лаунж.

А в этой штуке возле Жулян кто-то был?
Київ Сіті Гриль Бар
https://maps.app.goo.gl/5tuLR72dB1TdhdwN8