Вчора сабжем прилетіла в

Амстер моя мама з

Харкова. Я в квитках зробив помітку, що пасажир потребує допомоги: боявся, що не знайде сама потрібний гейт на пересадці. В Харкові на стійці моєму брату дівчина сказала, щоб більше не ставив позначку "проблеми з зором". Там була відмічена ще одна опція "важко ходити", але без "потрібен візок". Йому сказали, що в

Стамбулі зустрінуть і проведуть на потрібний гейт. По факту ніхто не зустрів, або мама їх не помітила, за збігом обставин один з пасажирів з Харкова теж летів в Амстердам і, я так розумію, вже не вперше. Мама з ним якось надибала свій гейт.
Також сусіди по літаку зі Стамбула в Амстердам помогли заповнити декларацію про здоров'я. Це був політ широкофюзеляжним літаком, мама не пам'ятає, чи літала на широкофюзеляжці в радянські часи, скоріше за все не літала. На борту була російськомовна стюардеса родом з

Туркменістану, вона доливала мамі добавку кави, бо мама поскаржилася їй на горло (тест перед польотом негативний, звісно).
- У мене прабабуся з України. З Івано...
- Івано-Франківська?
- Напевно, я точно не пам'ятаю звідки.
У мами дуже позитивні враження від стюардес на борту - вправні і дуже красиві, "не те, що ті полячки з LOT". Також їй сподобалися страви, якими пригощали під час польоту. З мінусів - довго рулили по Стамбулу після посадки і те, що ніхто не зустрів для допомоги при пересадці. Варто скаржитися?