https://newday.kherson.ua/hersonskij-ae ... e-groshej/
http://nk-online.com.ua/hersonskij-aero ... utn%d1%94/
Херсонський аеропорт: міжнародні експерти оцінили стан інфраструктури
Херсонський аеропорт шукає грошей
Другий крок до концесії
Схоже, проект передачі Херсонського аеропорту в концесію прогресує значно швидше, ніж у випадку з Херсонським морським торговим портом. Не минуло й року (а це за нашої бюрократичної тяганини й справді дуже швидко), а експерти Міжнародної фінансової корпорації та Європейського банку реконструкції та розвитку уже визначилися із тими українськими летовищами, які можуть бути привабливі для стратегічного інвестора (концесіонера). У заповітному списку аеропорти таких великих міст, як Львів, Запоріжжя, Чернівці, і – фанфари! – Херсон. Це вже крок уперед. А зробили ще й другий. До нашого обласного центру прибула ціла група міжнародних експертів, котрі прискіпливо оцінюватимуть стан інфраструктури аеропорту, його авіаційний потенціал, а також туристичні й зовнішньоекономічні перспективи регіону в цілому. Адже суми «на кону» величезні!
Згідно плану розвитку повітряних воріт краю, у їх розвиток, впродовж наступних трьох років, необхідно вкласти п’ятнадцять мільйонів доларів США. Це дозволить реконструювати злітно-посадкову смугу, модернізувати системи безпеки, оновити огорожу по всьому периметру й завершити приведення до ладу будівлі аеровокзалу, розпочате ще 2014 року. Надалі, з 2023 до 2028 року ще 85 мільйонів доларів підуть на радикальне оновлення усієї інфраструктури, з можливим будівництвом готелю та ангару для ремонту літаків (на території у три сотні гектарів є де все це розмістити). Саме тоді гроші даватимуть серйозну віддачу, починаючи з п’яти мільйонів чистого прибутку на рік. А ще за дев’ять років інвестиції мають окупитися повністю.
«Маємо кращі стартові умови»
Директор комунального підприємства «Херсонські авіалінії» Віталій Кучерук на презентації проекту зазначив, що уже за перші три роки переданий у концесію аеропорт зможе забезпечити збільшення пасажиропотоку з нинішніх 150 тисяч до 400 тисяч на рік. Такий прогноз цілком реальний – сусідні країни можуть похвалитися подібними успіхами.
— Аеропорт румунського міста Клуж Напока знаходиться у глибині країни, де немає ані курортів, ані портів чи інших великих логістичних центрів. 2003 року його пасажиропотік також ледве дотягував до 150 тисяч чоловік, але після вступу Румунії до Євросоюзу він швидко зріс до тих же 400 тисяч. А зараз і поготів складає 4,6 мільйона! – наголошує Віталій Кучерук. — А Херсонський аеропорт, порівняно із летовищем у Клуж Напока, має певні географічні, кліматичні і логістичні переваги. Ми просто відстаємо на сімнадцять років, і повинні швидше відставання скоротити. А без інвестицій це неможливо.
Про майбутнє думати, але й про сьогоднішнє не забувати
Втім, навіть за найоптимальнішого розвитку подій, та підтримки державної влади і міжнародних партнерів, процедура передачі Херсонського аеропорту в концесію, вкупі із пошуком самого концесіонера, може тривати рік-два. І трудовий колектив підприємства, яке обслуговує об’єкт, хвилюється через те, що та ж влада припинить його підтримку – в тому числі, фінансову. Обласна рада, приміром, скоротила її, щойно почалися самі лише розмови про концесію. Це неправильно: бюджетні інвестиції в аеропорт, нехай навіть скромні, не тільки дозволяють забезпечити його стабільну роботу, а й демонструють, що громада та її обранці кревно зацікавлені у цій стабільності. А отже, концесіонер легко знаходитиме з ними спільну мову – є спільні інтереси.
Позитивним сигналом для великого бізнесу стане, безперечно, і нарощування кількості міжнародних рейсів з Херсона. Тут справді маємо обнадійливим факт: до регулярного рейсу Херсон-Стамбул вже з 17 грудня додається рейс Херсон-Краків. Його літаком Боїнг737-800 на 186 місць два рази на тиждень здійснюватиме відомий європейський лоукостер «Ryan Air». Пасажирів на рейсі не бракуватиме, кажуть працівники аеропорту. Адже до Польщі летять на повертаються з неї наші заробітчани, вона цікава також туристам. Та й українським морякам буде зручно летіти до Кракова, а там пересідати на стикувальні рейси до портових Гданська та Амстердама, де їх чекають судна. Ще б таких маршрутів набралося бодай кілька, і аеропорт зміг би заробляти на поточні потреби самостійно. Та хотілося б сподіватися, що наспіє допомога і з подальшим його розвитком.