Переліт Лісабон-Барселона-Лісабон 21.02-23.02
Придбав 2 квитки 9 січня за 61,96€, чи 30,92€ за 1 квиток туди-назад. Возив гостю на 2 дні в Барселону, так, швидко показати місто, пробігтись по основним цікавим місцям.
Виліт о 14:25 (фактично — 14:45) літаком з британською реєстрацією G-EZMS з іспанським екіпажем, приліт о 17:15 (фактично — 17:23) в Термінал 2 (старий термінал).
В Лісабоні приїхали в аеропорт о 13:15 черги на контролі на авіаційну безпеку не було, трошки полазили до дютіфрі, прогулялись вздовж гейтів, до прикордонного контролю (тут гейти розташовані довжелеееезному коридорі,
http://www.ana.pt/mapa_lx.png між гейтами 26 і 41 — прикордонний контроль, ті хто прилітають з шенгенських рейсів, виходять через гейти в цей коридор, ті хто прилітають ззовні — йдуть по відмежованому коридору вздовж “вільного коридора” від гейту 26 до 22, спускаються на перший поверх, і там проходять прикордонний контроль. Ось тут можна подивитись деякі рендери плану аеропорту
http://www.lisbonairportdevelopmentplan.com/home_v.html). Поки повернулись назад, вже почалася посадка. В черзі були в кінці, при перевірці посадкового талону перевіряли особу (уявіть, колись літав Вуелінгом Лісабон-Мадрид — всі сіли в літак показавши лише посадковий талон
)), я думав перевірити чи можна використати лише дозвіл на проживання (пластикова картка, заміняє собою візу), сказали що ні, він їм не треба, лише паспорт попросили (я думав що він працює як їхні внутрішньоєвропейські документи — у них є ламіновані АйДі посвідчення старого формату, та “картки громадянина”, схожі на картку дозволу на проживання). Далі чемно попросили мою міні сумку (там фотік і гаманець) заховати в рюкзак.
Телетрапу не було. Оскільки в черзі були останні — в автобусі опинились поряд з дверима
Спокійно зайшли в літак через “задні” двері — знову попросили посадковий талон. Екіпаж був іспанський, середній вік — 28-30 років. По 2 дівчини та хлопця. Приємні, зауважень немає. Капітан привітався іспанською та англійською, португальску зачитували с запису. Злетіли с запізненням в 20 хвилин. Наповнюваність рейсу — не дуже, десь 70 чоловік. В Барселоні сіли с запізненням у 8 хвилин. Добре зробив що вибрав праву сторону для сидіння — перед посадкою Барселону було видно весь час — облетіли місто з півночі і розвернулись за східною його частиною. Сіли пролітаючи зі сходу на захід над прибережною зоною. Прибуксували до Терміналу 2С. Вихід по телетрапу без нормального розмежування пасажирів на приліт-виліт: прямо на виході з трапу чекінили людей і вони буквально сунули назустріч, в цей же літак, який тут же повертався в Лісабон. Вихід по пустинному скляному коридору (нікого, нікого не було!!!! я так зрозумів коридор з*єднує Термінал 2C до 2B), а далі вихід в сам термінал. Знову ж таки — зустрічаючих, ні просто зівак майже не було. Наступний щал був теж дуже порожнім, і ми вийшли на вулицю. На шляху до станції електрички треба зайти в Термінал 2А, піднятися на 2й поверх і пройти по містку над шосе. При цьому потрапляєш в зал зі стійками реєстрацій — враження дуже гнітюче — взагалі НІ ДУШІ, а всі стійки увімкнені. Потім придбав квиток Т10 (10 поїздок метро+електричка до аеропорту) за 6 євро з копійками, і одразу використали дві поїздки аби дістатись вокзалу Sants ( а звідти до потрібної мені Plaza de Espana пішки ).
При польоті назад трохи запізнились. Приїхали до аеропорту десь о 13:40, потім довго довелось йти до входу в Термінал 2С (частину шляху пройшли всередині терміналів 2А та 2B, вздовж порожніх стійок реєстреції, які де-не-де були розбавлені присутністю пасажирів на рейси Візза та Раяна). Термінал 2С повністю присвячений ІзіДжету. На контролі на авіаційну безпеку довго обшукували, зажадали подивитись баночку з кавою, примусили розутися. Потім — черга на літак, перевірка посадкового талону і паспорту і тут несподіванка ( давно просто я з цим не стикався, востаннє у 2008 році ), дівчина яка сканувала наші посадкові талони, крикнула “старшій”, побачивши обкладинки паспортів: “estos pasajeros tienen nacionalidad ucraniana! Ellos precisan de tener visados? (ці пасажири -українці, їм необхідно мати візи?)”. В одному паспорті знайшла дійсну візу — а мій — порожній
Вона “сеньор здається виникла проблема але ви...” і тут я її перебив, що маю картку (дозвіл на проживання), і після цього нарешті зайшов у літак (знову ж таки, по телетрапу). Наповнюваність літака була майже під 100% (порожніми було всього ~6 крісел), злетіли с запізненням в 10 хвилин. Екіпаж схожий з першим рейсом (той самий вік, те саме компонування))). На борту продавали кекси з чаєм, лотерею та алкогольні напої (переді мною компашка забуханих ірландців-футбольних фанів, кілька разів брала віскі). Прилетіли в Лісабон с запізненням в 8 хвилин. Ще через 8 вже їхали на автобусі в центр міста
Сервісом, як і ціною, задоволений
П.С. фотки викладу завтра