Вільні маршрути: в Україні запроваджується нова концепція повітряного простору

Центр управления полетами во Львове. Отсюда диспетчеры управляют самолетами на западе Украины
Центр управления полетами во Львове. Отсюда диспетчеры управляют самолетами на западе Украины. Фото: avianews.com

Світова аеронавігаційна система – це чітке планування використання повітряного простору, організація повітряних потоків, безпека польотів. Українська аеронавігаційна система є невід’ємною складовою загальноєвропейської аеронавігаційної системи.

За прогнозами авторитетних авіаційних експертів, світова аеронавігаційна система, при збереженні її поточної структури, зможе ефективно функціонувати максимум до 2050 року, далі – відбудеться її трансформація. Пов’язано це зі сталим збільшенням обсягів повітряних перевезень, стрімким зростанням нових авіаційних ринків та впливом міжнародної цивільної авіації на навколишнє середовище.

Потрібні нові ідеї, концепції та революційні зміни. Однією з таких, координованих на міжнародному рівні, нових концепцій, що здатна переломити негативну тенденцію – є концепція повітряного простору вільних маршрутів (Free Route Airspace, FRA).

Повітряний простір вільних маршрутів – це сталий елемент структури повітряного простору країни (або декількох країн, у разі застосування транскордонних операцій в рамках регіональних районів FRA), визначений у вертикальних та горизонтальних межах.

У ньому авіакомпанії можуть вільно планувати будь-які маршрути з урахуванням своїх потреб, проте з обов’язковим урахуванням діючих в цей проміжок часу обмежень/заборон на використання певних частин повітряного простору під відповідальністю України та інших можливих обмежень.

Це означає, що користувачі можуть прокласти свої маршрути безпосередньо від однієї до іншої точки або через проміжні (опубліковані чи неопубліковані) точки, без використання фіксованої мережі маршрутів.

Незважаючи на таку відносну свободу дій, у повітряному просторі вільних маршрутів польоти залишаються під пильним контролем з боку авіадиспетчерів, які здійснюють допомогу пілотам, вирішують потенційно-конфліктні ситуації та забезпечують нормативний рівень безпеки польотів.

Також необхідною умовою для виконання таких польотів є наявність бортового обладнання, що здатне витримувати необхідну навігаційну точність польоту. Наразі більшість літаків у комерційній авіації відповідають цим сучасним вимогам.

Запровадження FRA в Європі є поетапним та добре спланованим процесом, а не епізодичним заходом. Більшість країн, включаючи Україну, вирішили почати з обмеженого впровадження (у нічні години), із поступовим розширенням. До кінця 2021 року, у районах відповідальності більш ніж 45 диспетчерських центрів запроваджено FRA, принаймні частково. Також реалізується багато транскордонних проєктів, в яких активну участь бере і Україна.

Наразі в Україні впроваджено повноцінний цілодобовий регіональний FRA в межах відповідальності Дніпровського, Київського та Львівського диспетчерських центрів. З 2 грудня 2021 року впроваджено цілодобовий FRA у всьому районі відповідальності Одеського диспетчерського центру, включно з повітряним простором над відкритим морем Сімферопольського району польотної інформації, що, в сукупності з раніше виконаними проєктами в рамках FRAU (Free Route Airspace Ukraine), стало новим етапом розвитку аеронавігаційної системи нашої країни.

Ключовим аспектом у впровадженні FRA є ті переваги, які він несе всім учасникам міжнародної авіаційної спільноти: оптимізація структури повітряного простору, більш гнучке і ефективне використання повітряного простору, підвищення його пропускної спроможності. Для авіакомпаній впровадження FRA – це, в першу чергу, оптимізація планових траєкторій польоту, а також додаткова можливість зменшити витрати палива, скоротити час польоту та викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Руководитель государственного предприятия обслуживания воздушного движения Украины "Украэрорух"