Умисне приглушення дронів в Україні: чи можна притягнути до відповідальності?

Запуск дрона
Запуск дрона. Фото: David Henrichs, unsplash.com

Під час концерту до Дня Незалежності України внаслідок використання «глушилок» на глядачів впали дрони з повітря. Чи можна приглушувати дрони без причини і хто нестиме за це відповідальність розбирались нижче.

Іляшенко Анна, юристка ЮФ «Анте»

Андрій Гук, партнер ЮФ «Анте»

Використання безпілотників регулюється Правилами використання повітряного простору України («Правила»). У Правилах вказано про випадки, коли необхідно отримувати дозволи, у яких зонах та на яких висотах можна літати. Аналіз на цю тему можна побачити в матеріалі Дрони в Україні: поради юриста, як їх можна використовувати законно і безпечно.

Такі Правила не мають уявлення про системи і засоби приглушення сигналів, так звані «глушилки». Вони не регулюють способи та випадки їх застосування та відповідно не встановлюють відповідальність за їх несанкціоноване застосування. За умови відсутності правового регулювання застосування глушилок фактично неконтрольоване, що нерідко спричиняє інциденти.

Аналіз існуючого законодавства показує складність притягнення до відповідальності користувачів глушилок.

Порушення правил безпеки польотів — ст. 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, карається штрафом від 1020 грн до 8500 грн.

Випадки порушення використання повітряного простору чітко встановлені пунктом 46 Положення про використання повітряного простору України:

  • недотримання умов використання повітряного простору,
  • виконання польотів у заборонених зонах,
  • використання повітряного простору без отримання заявок тощо.

Однак використання систем і засобів приглушення сигналів не є польотом і не може вважатись випадком порушення використання повітряного простору.

Наприклад, на День Незалежності відбувся військовий парад, через який обмежили використання повітряного простору над Києвом. Керувати дронами було дозволено лише за отримання відповідного дозволу. Втім, за інформацією Drone.ua, 24 серпня було зафіксовано 541 випадок використання безпілотників. Тобто, усі польоти, які були здійснені дронами у цей день без отримання відповідних дозволів – незаконні.

До відповідальності за порушення безпеки польотів мають притягати інспектори Державної авіаційної служби України. Інформація про будь-які порушення в авіації у зв’язку з використанням глушилок відсутня у відкритому доступі, а у  Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні дані щодо оскарження постанов за такі порушення.

Якщо з застосування відповідальності за цієї статтею виникають труднощі, у державних органів завжди є можливість притягнути за дрібне хуліганство (ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Відповідальність — штраф від 51 грн до 119 грн або громадські роботи від 40 до 60 годин, або виправні роботи від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку або адміністративний арешти до 15 діб. Судової практики за застосування відповідальності за використання поки глушилок саме за цією статтею немає.

Порушення правил повітряних польотів ст. 281 Кримінального кодексу України.

Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, карається штрафом від 17000 до 51000 грн або арештом до 6 місяців або обмеженням волі до 3 років.

Судові рішення за застосування відповідальності за цією статтею саме щодо використання глушилок знову відсутні. Для розуміння, сюди часто відносять справи, де особа керувала незареєстрованим літаком, не справилась з керуванням та завдала шкоди майну та людям.

В реєстрі судових рішень можна знайти деякі випадки притягнення до кримінальної відповідальності за використання систем і засобів приглушення сигналів за:

  • Стаття 359 Кримінального кодексу України «Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації». Так, глушилки — це спеціальні засоби і їх можуть використовувати тільки спеціальні органи. Відповідальність – штраф від 1700 грн до 3400 грн або обмеження/позбавлення волі до 4 років.
  • Стаття 361 Кримінального кодексу України «Несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв’язку». Відповідальність – штраф від 10 200 грн до 17 000 грн або обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права займатися певною діяльністю на строк до 2 років.

Зараз є декілька вироків суду за незаконне використання та збут глушилок, наприклад, наступні.

Чоловік продав співробітнику СБУ глушилку, розказав всі технічні характеристики та провів йому її тест-драйв, заглушивши в усьому магазині будь-які сигнали зв’язку. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.06.2010 чоловіка було визнано винним у  збуті шкідливих технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв’язку та призначено 1 рік виправних робіт, з відрахуванням в дохід держави із суми заробітку 10 відсотків.

Чоловік створив 3 інтернет сайти та продавав через них GPS-трекери, приховані камери відео спостереження та глушилки. Пристрої для приглушення радіосигналів окремо віднесено до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Рішенням Ленінського районного суд м. Харкова від 11.12.2019 чоловіка визнали винним у збуті спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та призначено штраф 8500 грн.

Також, наявно до 10 схожих судових рішень за використання та продаж глушилок для приглушення сигналу брелків для автомобілю як спеціальних технічних засобів. Ступінь застосування покарань від штрафу в 13 600 грн до 4 років позбавлення волі.

Хоча однакової та численної практики з цього приводу немає, це лише питання часу і бажання правоохоронних органів активніше притягати до відповідальності.

Застосування відповідальності до дистанційного пілота у випадку приглушення його безпілотника третіми особами

Унаслідок приглушення сигналу дрон може втратити висоту, впасти у натовп людей, пошкодити майно тощо. Такі дії формально будуть порушенням правил безпеки польотів та правил використання повітряного простору, як вказано вище.

Проте, обов’язковою умовою для адміністративної та кримінальної відповідальності є наявність вини особи, яка вчинила порушення. На відміну від користувача глушилок, у таких випадках вина дистанційного пілота буде відсутня. За умови дотримання всіх інших вимог дистанційні пілоти не повинні відповідати за наслідки приглушення їх дрона третіми особами. Відповідно, єдиною стороною, до якої має застосовуватись відповідальність за наслідки використання систем та засобів приглушення сигналів, є особа, яка застосовує такі засоби.

Інша ситуація, якщо глушилки використовувались державними органами щодо дронів, які літають без дозволів. У такому випадку обидві сторони можуть нести відповідальність за шкоду. Використання систем приглушення сигналу не повинно спричиняти шкоду людям чи майну інших осіб.

Відшкодування шкоди завданої дроном третім особам унаслідок його приглушення

Якщо все-таки приглушення сигналу спричинило шкоду третім особам, з’являється питання – хто має відшкодовувати шкоду завдану дроном? Необхідно зрозуміти чи можна вважати безпілотник джерелом підвищеної небезпеки. Судової практики як завжди немає, але наше розуміння нижче.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч.1. ст. 1187 Цивільного кодексу України). Спірним є питання, чи можна вважати дрон (деякі його типи) транспортним засобом, але його можна вважати механізмом, що створює небезпеку, про що свідчить, у тому числі, заборона літати на скупченням людей. Таким чином, щодо нього застосовується регулювання про джерела підвищеної небезпеки.

За загальним правилом — шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка правомірно володіє механізмом (ч.2. ст. 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, шкода, завдана унаслідок дій дистанційного пілота – відшкодовується власником дрону, а не тим, хто взяв покерувати.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом (механізмом) і завдала шкоди, зобов’язана відшкодувати її (ч.3. ст. 1187 Цивільного кодексу України). Засоби приглушення позбавляють дистанційного пілота управління та володіння механізмом, і такі дії можуть призвести до відповідальності осіб, які застосували такі засоби. Крім того, сам засіб приглушення сигналу можна також вважати джерелом підвищеної небезпеки.

Тобто, хто приглушив дрон, той і повинен відшкодовувати шкоду третім особам.

Важливо, що винуватцю-приглушителю доведеться і відшкодовувати шкоду завдану третім особам, і нести адміністративну або кримінальну відповідальність за приглушення дрону.

Цікаво, що Законопроектом 3716, який вже підготовано до другого читання Верховною Радою України, передбачено обов’язок експлуатанта безпілотника страхувати відповідальність перед третіми особами. Це стосується безпілотників, які підлягають реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден, тобто відповідно до законопроекту, вага яких більше 250 грам. Така норма у випадку схвалення законопроекту почне діяти вже з 1 січня 2022 року. Проте, поки порядок реєстрації безпілотників відсутній, у власників дронів залишається сіра зона для уникнення відповідальності.

З прийняттям відповідного законопроекту, ймовірно, юридичне розуміння дрону як джерела підвищеної небезпеки посилиться. Це сприятиме створенню практики для відшкодування шкоди, завданій третім особам безпілотником, аналогічно як автомобілем.

юрист юридической фирмы "Анте"