Будівля першого аеровокзалу в аеропорту «Бориспіль», який обслуговував пасажирів з 1965 по 2014 роки, знайома багатьом пасажирам. Але не всі знають, що вона мала виглядати по-іншому. Вплинула на це технологічна відсталість СРСР.
Першу версію терміналу, пізніше відомого як термінал Б, на початку 1960-х могли побачити перші пасажири аеропорту. Тоді їм доводилося літати з тимчасових малопристосованих для обслуговування рейсів приміщень.
«Для того, щоб якось поліпшити настрій пасажирів та працівників аеропорту, ми зробили мальовничий великий щит макета аеровокзалу, який вже проектувався, а потім будувався. Поставили його перед виходом пасажирів з тимчасового аеровокзалу до літаків і великими літерами написали: Таким буде наш аеровокзал», — згадував у книзі «Як утворювався аеропорт Бориспіль» Анатолій Троценко, який брав активну участь у розвитку повітряних воріт.

Перший аеровокзал Борисполя проектували архітектори Олександр Малиновський та Анатолій Добровольський, які були авторами забудови повоєнного Хрещатика у Києві.
Спочатку до будівлі мала примикати галерея з телетрапами, до якої підрулювали б літаки. Це дозволило б пасажирам одразу з аеровокзалу потрапляти у літак. Таке рішення у 1960-х роках стало стандартом для великих аеропортів країн Заходу, проте для СРСР це була новинка. Країна не мала досвіду виробництва такого обладнання.
«У зв’язку з невирішенням питання щодо виготовлення телескопічних трапів, у процесі будівництва проект переглянули, і посадочна галерея з проекту була вилучена», — ділився спогадами Анатолій Троценко.

Перші телетрапи у Борисполі з’явилися, проте лише у 1994 році, коли аеропорт став головними повітряними воротами вже незалежної України. Тоді за допомогою іноземного кредиту в аеровокзалі зробили реконструкцію та встановили два рукави.