Випала цього літа нагода скористатися послугами цієї компанії. Враження неоднозначні.
Отже, за порядком.
Політ складався з двох сегментів: Варшава (WAW) - Рим (FCO) та Рим (FCO) - Чикаго (ORD) з перервою на ніч у Римі.
Перша частина на Airbus 319, друга на A 330.
Виліт з Варшави 12:50, приліт - близько третьої. Літак у досить нормальному стані, не новий, потерті підлокотники, але терпимо. У кожного персональний екран, на якому щоправда була лише інформація про політ. Висадка в Римі автобусами.
До вечора ще залишалося доволі часу, тому спланував собі мінівізит у Рим. Власне він вдався досить добре. Від терміналу у центр міста ходить шаттл-бас, який за орієнтовно 45 хв. довезе Вас фактично до Ватикану. Подорож у дві сторони - 11 євро.
На все мав 3 години. За цей час встиг відвідати собор Св. Петра і пробігтися по навколишніх вуличках, з'їсти шматок піцци та купити пару сувенірів.
Хто має довгий лейовер в Римі, раджу скористатися. Але він, очевидно має бути хоча б 5-6 год.
Увечері повернувся в аеропорт. В принципі, якщо бути відпочившим і здоровим (я таким не був), то можна спробувати і цілу ніч побродити по Риму. Повернення вийшло досить нервовим, оскільки автобус, який мав прибути о 20:45, приїхав десь о 21:15, коли я вже майже втратив надію на нього і матюкав себе, що купив раундтріп квиток.
Очікування в терміналі - ще те задоволення. Дизайнери крісел постаралися на славу - незручні металічні лавки (в Варшаві такі самі, до речі), холодні настільки, що відчутно навіть через штани. Як помітив, досвідченіші економні мандрівники возять з собою спальні мішки - дуже добра ідея
Таких як я, очікуючих, виявилося в терміналі немало. Вдалося знайти відносно зручне крісло, одне з небагатьох, у якого метал був покритий пластиком і можна було сидіти.
Назагал, досить брудний Термінал 3 FCO, не сподобався
Зранку виліт на Чикаго. Був досить здивований, коли виявилося, що посадка в доволі немалий літак - за допомогою автобусів. Правда пройшло все доволі оперативно.
Борт "вбитий". В кріслі переді мною, за столиком, оббивка відвалювалася. Екрани загальні, в не надто хорошому стані.
Далі - стандартно. Їжа - так собі, на середньому рівні. Фотки їжі - у відповідному розділі:
http://www.avianews.com/forum/viewtopic ... 358#p65358
Зворотня подорож вийшла з пригодами. Власне Аліталією я не полетів. Виїжджаючи з дому вже бачив, що рейс запізнюється на 30 хв., коли приїхав на летовище, виявилося, що вже на 45 хв., по факту він полетів десь з 1.5 год. запізненням.
Підійшовши на чек-ін, представник авіакомпанії сказав, що виліт затримується, а пересадка у Римі всього 1.5 години. Запропонував на мій вибір або летіти або обмін на вечірній (у той день ЛОТ мав 2 рейси ORD-WAW) прямий рейс LOT-івський рейс до Варшави. Прикинувши, що багаж цілком ймовірно може залишитися в Римі, а сидіти у Варшаві і чекати його мені зовсім не хотілося, погодився пересісти на ЛОТ, який відправлявся через 6 годин. Представник Аліталіа передзвонив колезі з ЛОТ, вияснив, що місця є, правда з якимсь апгрейдом у межах економічного класу.
Мені видали папірчик з інформацією про рерутінг і я поїхав ще на 3 години додому. І це була, в принципі, помилка. Треба було зразу піти на стійки ЛОТу, який займався чекіном першого рейсу і або пройти чек-ін або принаймні перевірити чи все ОК.
Натомість я поїхав додому і повернуся вже десь біля 7-ї вечора (виліт десь був районі 10:00 вечора). А коли підійшла моя черга на чек-ін виявилося, що мій квиток був представником Аліталія зарезервований, а не підтверджений. Відповідно, поляки відправили мене до Аліталії розбиратися оскільки вільних місць у них немає (тут вони поступили десь трохи непорядно, бо я просив передзвонити і запитатися чи є ще хтось на їхніх стійках, мене запевнили, що є
). Звісно там нікого не було, бо рейс в обід - був єдиним їхнім рейсом і до 9 вечора ніхто там не сидів.
Почали телефонувати. Служба підтримки Аліталії, відфутболила до агента (Експедія). Стало очевидно, що я вже нікуди не полечу.
Повернувся до поляків, щоб вони хоч написали щось на тому квитку, що немає місць, щоб наступного дня можна було щось пояснювати представникам Аліталії. І тут мені пофартило.
Виявилося, що декілька пасажирів не з'явилися і є вільні місця і ЛОТ мене посадив на свій рейс.
Пізніше напишу про враження від ЛОТівського Дрімлайнера у відповідній гілці.
Неозброєним оком видно, що компанія пережила серйозну кризу і сервіс відповідний, але це була найдешевша цінова пропозиція на той момент, тому як то кажуть: дешева риба - дешева юшка. Рим дуже гарний і навіть на 3 години в нього заскочити варто, вже подумую про повноцінну подорож хоча б на 3-4 дні.
Насамкінець - трохи фоток.